Штучний інтелект і біткоїн стрімко змінюють світ — і разом з цим формують нову енергетичну реальність. Вони потребують величезної кількості електроенергії, спонукають до розвитку «розумних» мереж, масштабування ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) та ефективних систем зберігання. І саме зараз у таких країн, як Австралія, є шанс очолити цю цифрову енергетичну революцію.

AI — розумний, але «ненажерливий»

Моделі штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, Midjourney чи автопілотів у транспорті потребують надпотужних серверів. Для навчання одного великого мовного алгоритму може знадобитися стільки ж електроенергії, скільки споживає 100 середньостатистичних австралійських домогосподарств Шанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуШанс для Австралії — і для світуна рік.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2026 року споживання електроенергії дата-центрами у світі може подвоїтись — в основному через AI та хмарні сервіси. Уже сьогодні дата-центри використовують 1–1,5% усієї електроенергії у світі. І це ще не межа.
Для Австралії, як і для будь-якої розвиненої країни, це означає: потрібна стійка, масштабована, чиста енергетика. І паралельно — цифрові інструменти, які сам AI може допомогти створити.
Біткоїн: децентралізований, але енерговитратний

Біткоїн працює на основі «доказу виконаної роботи» (proof of work): майнери вирішують складні математичні задачі для верифікації транзакцій. Це гарантує безпеку, але потребує шаленої кількості енергії.
На сьогодні біткоїн-мережа споживає більше електроенергії, ніж ціла Аргентина або Нідерланди.
З одного боку, це загроза для клімату. З іншого — можливість. Адже майнінг все частіше відбувається там, де є надлишкова або дешева енергія: гідроелектростанції Канади, газове факельне спалювання в Техасі, сонце в Африці.
У 2023 році Bitcoin Mining Council заявив, що майже 60% усієї енергії для біткоїна — з відновлюваних джерел. Але це все ще не «зелена» криптоекономіка.

AI і біткоїн — тепер союзники

AI уже допомагає криптомайнерам працювати ефективніше: алгоритми обирають час і місце майнінгу з найнижчими цінами або найбільшим надлишком ВДЕ. Наприклад, під час піків сонячної або вітрової генерації.
А криптокомпанії, своєю чергою, інвестують у спільну інфраструктуру з AI — модульні дата-центри, автономні енергосистеми. Усе це змінює класичну модель енергомережі.
Ми входимо у нову епоху: енергія слідує за споживачем, а не навпаки. І цифрові технології стають частиною розв’язання, а не тільки проблеми.
А що з майбутнім біткоїна?

Чи стане біткоїн всесвітньою валютою? Не скоро, але тенденції цікаві. У 2021 році Сальвадор визнав його офіційним платіжним засобом. Інші країни з нестабільною економікою теж експериментують.
Однак, щоб крипта стала масовою, потрібно скоротити споживання енергії. Ethereum вже перейшов на proof of stake — цей метод споживає на 99% менше енергії.
Можливо, біткоїн піде цим шляхом або використає нові технології, як Lightning Network.

Висновок: нова енергетика — цифрова, децентралізована, розумнаМи на порозі нового енергетичного світу, де штучний інтелект і криптовалюта не лише споживають електроенергію — вони визначають, як, де і коли її виробляти та використовувати.
Якщо все піде правильно:
  • AI допоможе будувати міста з нульовим викидом CO₂.
  • Майнери зможуть фінансувати сонячні ферми у віддалених регіонах.
  • Системи стануть гнучкішими, дешевшими і ближчими до людей.
Але якщо знехтувати змінами — нас чекають перевантажені мережі, зростання викидів і енергетична нерівність.
Австралія, як і Україна, має шанс бути лідером. Але для цього потрібна чітка стратегія, інвестиції — і сміливість мислити по-новому.